Спецпроект

АНОНС: У Києві представлять "Енциклопедію Голодомору"

12 листопада в Національному музеї "Меморіал Голодомору" презентують "Енциклопедію Голодомору". Понад тисяча статей цієї монументальної праці розкривають основні події і явища, узагальнюють історіографічні та меморіальні практики.

"Енциклопедія Голодомору" стала верхівкою багаторічної дослідницької роботи її автора – відомого дослідника, доктора історичних наук, професора Василя Івановича Марочка. 

 

"Її завдання – інформувати прийдешні покоління про Голодомор в Україні, не переконувати опонентів, а правдиво подавати історичні факти, нагадувати про вічні цінності християнського милосердя. Однотомне видання "Енциклопедії Голодомору" не вичерпує тему людського горя, завданого українському народу, змісту і трагедійності самого історичного явища", – говорять у "Меморіалі Голодомору". 

Робота над формуванням переліку гасел та написання статей тривала впродовж семи років (2012–2018). 

Учасники презентації: 

- Олеся Стасюк, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" 
- Євген Нищук, Міністр культури України 
- Іван Васюник, співголова Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932 – 1933 років в Україні
- Василь Марочко, доктор історичних наук, професор, автор "Енциклопедії Голодомору"

12 листопада, понеділок, 13.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору"(м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net, memoholodpress@gmail.com. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.