Поліція почала розслідування акту вандалізму на цвинтарі в Коломиї. ДОПОВНЕНО

Національна поліція Івано-Франківської області відкрила кримінальне провадження за фактом вандалізму на польському кладовищі в Коломиї та проводить слідство.

Поліцейські займаються встановленням причетних до цього злочину, щоби притягнути їх до кримінальної відповідальності, повідомляє "Коломия сьогодні" з посиланням на сектор комунікації поліції Івано-Франківщини.

 

Такі дії кваліфікуються як кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України, — хуліганство, вчинене із грубим порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За санкцією статті зловмиснику (зловмисникам) загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17 000 грн) або арешт на строк до 6-ти місяців, або обмеження волі на строк до 5-ти років. 

За повідомленням громадської активістки Ліліани Одосій, станом на 7 листопада хрести вже були відновлені.

 

Нагадаємо, в ніч із 4 на 5 листопада невідомі вандали пошкодили  відновлені хрести на кладовищі в Коломиї Івано-Франківської області, де є польські поховання 1918—1919 років.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.