Поліція почала розслідування акту вандалізму на цвинтарі в Коломиї. ДОПОВНЕНО

Національна поліція Івано-Франківської області відкрила кримінальне провадження за фактом вандалізму на польському кладовищі в Коломиї та проводить слідство.

Поліцейські займаються встановленням причетних до цього злочину, щоби притягнути їх до кримінальної відповідальності, повідомляє "Коломия сьогодні" з посиланням на сектор комунікації поліції Івано-Франківщини.

 

Такі дії кваліфікуються як кримінальне правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 296 Кримінального кодексу України, — хуліганство, вчинене із грубим порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

За санкцією статті зловмиснику (зловмисникам) загрожує відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 — 17 000 грн) або арешт на строк до 6-ти місяців, або обмеження волі на строк до 5-ти років. 

За повідомленням громадської активістки Ліліани Одосій, станом на 7 листопада хрести вже були відновлені.

 

Нагадаємо, в ніч із 4 на 5 листопада невідомі вандали пошкодили  відновлені хрести на кладовищі в Коломиї Івано-Франківської області, де є польські поховання 1918—1919 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.