На Харківщині знайшли підземні ходи з ХVІІ ст. ФОТО

Історичний обʼєкт знайшли випадково – шматок асфальту просто провалися у центрі Змієва під землю. Місцеві історики, які приїхали подивитися, зʼясували, що під дорогою – пустота.

"Разом із хлопцями з військово-патріотичним обʼєднанням "Орієнтир", який працює при музеї, ми обстежили, розкопали. І зʼясувалося, що під дорогою є метрів 10 підземного ходу, а потім він завалений. Але обладнання показує наявність підземних тунелів і далі" - каже директор Зміївського краєзнавчого музею Михайло Саяний – повідомляє Гал-Інфо із посиланням на "Комментарии".

 Фото: "Комментарии"

Система підземних ходів – це спадщина від засновників міста, каже краєзнавець. У центрі Змієва стояла козацька фортеця, побудована у 1656 році.

  Фото: "Комментарии"

"А від неї у чотирьох напрямках йшли складні ходи під землею. У центрі вони окультурені – обкладені цеглою, а вже далі йдуть просто вирубані в глині, на глибині від 3 до 5 метрів від поверхні землі. Ширина таких тунелів – 1,5 м, висота – 2 м", - докладно розповів Саяний.

  Фото: "Комментарии"

Серед землі, якою засипані ходи, місцеві історики знайшли фрагменти старовинної кераміки, битого посуду та майже цілий глечик 19 сторіччя.

  Фото: "Комментарии"

Краєзнавці вже запросили професійних спелеологів та дослідників підземних ходів, чекають на археологів. Михайло Саяний вже 15 років просить місцеву владу дослідити археологічну памʼятку. На його думку, це може зацікавити туристів з усієї країни у майбутньому.

Нагадуємо, що археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.