На Харківщині знайшли підземні ходи з ХVІІ ст. ФОТО

Історичний обʼєкт знайшли випадково – шматок асфальту просто провалися у центрі Змієва під землю. Місцеві історики, які приїхали подивитися, зʼясували, що під дорогою – пустота.

"Разом із хлопцями з військово-патріотичним обʼєднанням "Орієнтир", який працює при музеї, ми обстежили, розкопали. І зʼясувалося, що під дорогою є метрів 10 підземного ходу, а потім він завалений. Але обладнання показує наявність підземних тунелів і далі" - каже директор Зміївського краєзнавчого музею Михайло Саяний – повідомляє Гал-Інфо із посиланням на "Комментарии".

 Фото: "Комментарии"

Система підземних ходів – це спадщина від засновників міста, каже краєзнавець. У центрі Змієва стояла козацька фортеця, побудована у 1656 році.

  Фото: "Комментарии"

"А від неї у чотирьох напрямках йшли складні ходи під землею. У центрі вони окультурені – обкладені цеглою, а вже далі йдуть просто вирубані в глині, на глибині від 3 до 5 метрів від поверхні землі. Ширина таких тунелів – 1,5 м, висота – 2 м", - докладно розповів Саяний.

  Фото: "Комментарии"

Серед землі, якою засипані ходи, місцеві історики знайшли фрагменти старовинної кераміки, битого посуду та майже цілий глечик 19 сторіччя.

  Фото: "Комментарии"

Краєзнавці вже запросили професійних спелеологів та дослідників підземних ходів, чекають на археологів. Михайло Саяний вже 15 років просить місцеву владу дослідити археологічну памʼятку. На його думку, це може зацікавити туристів з усієї країни у майбутньому.

Нагадуємо, що археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.