Президент Польщі підготував проект компенсацій засланим на Сибір

Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР впродовж 1939–1956 років.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на прес-служб Президента Польщі.

 

У документі йдеться про надання так званим "сибірякам" фінансової допомоги розміром, який залежатиме від тривалості їхнього заслання або депортації. За кожен повний місяць такі особи мають отримати 200 злотих (близько 47 євро) компенсації, проте загальна сума не може бути меншою, ніж 2400 злотих (майже 560 євро). Розмір допомоги визначатиме Управління соціального страхування.

Грошову компенсацію отримають як особи, яких вивезли з території польської держави углиб СРСР, де вони перебували на засланні, так і особи, які народилися на засланні.

Дуда передбачив дві умови отримання компенсації: підтверджений рішенням голови Управління у справах іноземців і репресованих осіб документ про період перебування на засланні або депортації та польське громадянство на момент подання заяви.

Нагадуємо, що на початку березня Польський уряд схвалив позбавлення звань комуністичних офіцерів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.