У Вікіпедії стартував місяць Української революції та державності

До відзначення 100-річчя з дня проголошення Західно-Української Народної Республіки та інших пам’ятних дат у Вікіпедії оголошено місячник з написання статей про добу Української революції.

Про це повідомляє Вікімедіа Україна.

 

14 листопада в українській Вікіпедії розпочинається місячник написання статей про події Української революції 1917–1921 років. Його метою є створення нових та доповнення вже започаткованих статей, пов’язаних з буремним та складним часом становлення українських державних утворень, їх структури та фінансування, ключових постатей та місць пам’яті, пов’язаних з цієї добою.

На сторінці місячника кожен з учасників тематичного місяця може обрати зі статей, запропонованих до написання та доповнення: від тих, що мають розповідати про органи влади до присвячених ключовим особистостям та знаковим подіям. При цьому цей перелік не обмежений лише цими статтями, а тому можна обирати й інші, які стосуються теми місячника.

Учасникам пропонується позмагатися за першість у кількох номінаціях. Переможцям будуть презентовані пам’ятні сувеніри від "Вікімедіа Україна".

Місячник триватиме до 14 грудня включно.

Детальна інформація на сторінці проекту у Вікіпедії: Місячник Української революції та державності.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.