Спецпроект

Польські сенатори одноголосно вшанували 85-ті роковини Голодомору. ТЕКСТ

Сенат Республіки Польща одноголосно прийняв ухвалу до 85-х роковин Голодомору 1932—1933 років.

Про це повідомляє Посольство України в Польщі на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Сенат висловив солідарність з українським народом у збереженні пам’яті про жертви цієї великої трагедії і підтвердив своє рішення з 2006 року про визнання Голодомору злочином геноциду, вчиненим комуністичним режимом. 

Текст ухвали врочисто передали Послу України в Республіці Польща Андрієві Дещиці, який був присутній на засіданні. 

 Фото: FB Посольства України в Польщі 

Ухвала Сенату Республіки Польща в день роковин Голодомору в Україні

Минає 85 років від кульмінації Голодомору в тогочасній Українській Соціалістичній Радянській Республіці.

У результаті колективізації та примусового виконання нереальних поставок сільськогосподарської продукції від голоду померло щонайменше 6 мільйонів людей. За збирання залишених на полях колосків повсюдно застосовувалася смертна кара (т. зв. "закон про п’ять колосків").

У 2006 році Сенат Республіки Польща у спеціальній ухвалі визнав українську оцінку тих подій злочином геноциду.

Віримо, що поширення знань про ту велику трагедію в Європі спричиниться до кращого розуміння наслідків, які несе за собою комуністична ідеологія й тоталітаризм.

У зв’язку з річницею Голодомору, яку відзначають в Україні, Сенат Республіки Польща згадує смерть і страждання мільйонів жертв того лиха.

Висловлюємо нашу солідарність з українською нацією у збереженні пам’яті про ті події й прагненні до поширення знань про ту трагедію.

Ухвала підлягає оголошенню в Урядовому віснику Республіки Польща "Monitor Polski".

Нагадаємо, у роковини Голодомору 1932-1933 років до всього світу звернувся Вселенський Патріарх Варфоломій.

Президент Польщі Анджей Дуда направив до Сейму законопроект про фінансову допомогу особам, які перебували на засланні або були депортовані до СРСР.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.