Спецпроект

Вікіпедист створив інтерактивну мапу спогадів очевидців Голодомору

Громадський активіст, адміністратор української "Вікіпедії" та засновник ініціативи "Переходь на українську" Олександр Іванов створив та опублікував мапу спогадів очевидців Голодомору.

Про це повідомляє сайт проекту Українського інституту національної пам'яті "Голодомор-85".

Автор пояснює свою методику роботи над втіленням ідеї: "Я узяв все, що було на Радіо Свобода, Українському тижні, Gazeta.Ua та на ютуб-каналі Golden Lion (це найбільший канал із відеоспогадами про Голодомор) за всі роки".

На мапі можна побачити кілька видів позначок. Кожна із них прив’язана до георгафічної локації, про яку йдеться у спогадах. Іконка кіноплівки: відеоісторія, конверту – текстова історія, фотоапарата – світлини.

 Щоб відкрити карту, тисніть сюди

"Смерть мільйонів людей сприймається як статистика. Історія кожної людини, яка пережила Голодомор, сприймається як трагедія. Витратьте кілька хвилин і подивіться чи почитайте спогади про Голодомор близько до свого населеного пункту", – закликає Олександр Іванов.

Наразі карта містить уже сотні позначок, але це лише початок великої роботи. Існують десятки тисяч спогадів про Голодомор. І всі вони мають бути нанесені на карту.

Спогади про Голодомор, яких немає на карті, можна надсилати на адресу – holodomorgenocide@gmail.com.

Нагадаємо, У штаті Північна Кароліна визнали Голодомор 1932—1933 років в Україні геноцидом українського народу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.