Історичний музей у Дніпрі отримав нового директора зі скандалом

Директором історичного музею імені Дмитра Яворницького у Дніпрі обрали власницю ресторану "Гуляй-Поле" Юлію Пісчанську.

Про це повідомляє "Новинарня" з посиланням на "Дніпроград".

"Керуючись нормами Закону України "Про культуру" конкурсною комісією було прийнято рішення визнати переможцем конкурсного добору на посаду директора комунального закладу культури "Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького" Дніпропетровської обласної ради" Пісчанську Юлію Вікторівну", — йдеться в оголошені.

 Юлія Пісчанська. Фото: litsa.com.ua

Відомо, що Юлія Пісчанська надала документи, в яких були зазначені неправдиві дані.

Зокрема, в автобіографії Пісчанська вказала, що з 2011 року і по теперішній час працює продюсером в ТОВ "Горизонт-Фільм". Водночас, за даними відкритих реєстрів, ТОВ "Горизонт-Фільм" було зареєстроване в Ялті лише у 2012 році.

 Фото: dniprograd.org

Окрім цього, під час голосування комісія закрила вказала на двері присутнім представникам ЗМІ та громадськості.

  Фото: dniprograd.org

Водночас заступник голови облради Валерій Безус зауважив, що конкурс на посаду директора Історичного музею викриває масштабну проблему, яка часто є коренем багатьох інших проблемЗокрема, він пише, що в Україні не треба бути професіоналом — треба бути лише "успішним".

"Що таке "успішність" в Україні сьогодні? Це — типовий совок періоду занепаду — гроші та зв’язки. Й назвіть гроші — це теж по совковому вторинно. Треба бути "своїм" для тих хто при владі. А коли в тебе вже є гроші та зв’язки — це не така вже велика проблема за будь якої влади", — зауважує Безус.

Наразі голова облради Гліб Пригунов видав розпорядження, в якому йдеться про звільнення нинішньої директорки музею, досвідченої Надії Капустіної та призначення на посаду Юлії Пісчанської як виконувача обов'язків. Це розпорядження має затвердити депутатський корпус під час сесії обласної ради й укласти з новою директоркою контракт.

Рішення про затвердження Пісчанської обурило багатьох представників громадськості. Зокрема, емоційну заяву опублікувала на своєму сайті  редакція журналу "Музеї України":

"Є підозра, що з приходом "нового менеджменту" в Національний музей, що зберігає безцінні скарби козацької доби та символічні експонати української нації, будуть розграбовані, підмінені чи пошкоджені унікальні музейні фонди. А це вже нахабний виклик Національній безпеці України, країни, що веде виснажливу війну на Сході, має окупований Крим.

Тому журналісти, спільно з кількома Народними депутатами України, готують звернення до РНБО і керівників СБУ. Зрозуміло, сподіваємося на увагу фіскальних органів до "неймовірних економічних" сімейних досягнень родини "нового дирехтора"…Звернення Президенту України і депутатам Дніпропетровської обласної Ради вже направлено".

Нагадаємо, 21 листопада Національний музей Революції гідності відкрив Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану в Будинку профспілок.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.