Спецпроект

АНОНС: Засідання програми Seminarium «Дослідник Голодомору Степан Сосновий»

Останніми роками в публічному просторі часто звучить ім’я економіста Степана Соснового. Саме він одним із перших дослідив і 1942–43 оприлюднив обрахування людських втрат від Голодомору.

Як відзначають організатори заходу, до сьогодні була невідомою подальша доля науковця. Щойно виявлена архівно-кримінальна справа – 56 документів, 135 арк. – розкриває цю загадку, примушує замислитись над минулим із поглядом у майбуття…

 

У фокусі обговорення перебуватимуть питання:

* концепт інтелектуальної біографії як напрям біографічних досліджень

* унікальна архівна знахідка: персональна життєва історія за кримінальною справою Степана Соснового

* "провини" Соснового: антирадянські настрої, викривальні публікації в газеті "Нова Україна" (1942–1943) про сталінську колективізацію й людські втрати від Голодомору

* (не)реабілітований: чи з’явиться ім’я Степана Соснового на топонімічній мапі сучасної України?

Організатори заходу:

Український інститут національної пам’яті

Інститут історії України НАН України

Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine)

Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету

Учасники:

Богдан Клід (Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору, Канада); Олександр Лисенко (Інститут історії України НАН України, м. Київ);

Олександр Маєвський (Інститут історії України НАН України, м. Київ); Олександр Салтан (Харківська державна гімназія "Кадетський корпус", м. Харків)

Час: 27 листопада, вівторок, 16.30

Місце: вул. Михайла Грушевського, 4, 6-й поверх, Зала засідань Вченої Ради, м. Київ

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.