Археологи розповіли про знайдені поховання XI століття на Київщині

Виявлення на Пороссі поховання балтійських племен доби Київської Русі є знахідкою світового рівня і свідчить про ненасильницьке переселення цих народів на давньоруські землі.

Про це на І Всеукраїнському археологічному з’їзді у Ніжині повідомив директор Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віктор Чабай, передає Гал-Інфо із посиланням на Укрінформ.

 Фото: Інститут археології НАНУ

"Наші колеги, які працюють у напрямку середньовічної археології, знайшли балтський могильник на річці Рось. Це знахідка дійсно світового рівня, оскільки засвідчує ненасильницьке переселення Ярославом Мудрим балтських племен на річку Рось для охорони південних рубежів Київської Русі, бо в похованнях виявлено багато цінних речей заможних людей", - розповів учений.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Науковий співробітник Інститут археології В’ячеслав Баранов, який безпосередньо займався цим дослідженням, вважає, що виявлення балтського некрополя – найвизначніше за останні 20 років відкриття давньоруської археології, яке вписує нову сторінку в історію України, Латвії та Литви. Адже те, що в Київську Русь переселяли балтів, у літописах не висвітлювалось.

Проведені дослідження дозволили науковцям зробити висновок, що переселення князем Ярославом Мудрим якоїсь кількості західнобалтських племен відбулося в 30-х роках ХІ сторіччя.

Оселив він їх на території сучасного Рокитнянського району Київської області і доручив охороняти й захищати південні рубежі держави від кочівників.

 Фото: Інститут археології НАНУ

За словами Баранова, розкопки балтського некрополя проводилися в 2017-2018 роках. Були знайдені речі, притаманні виключно західним балтам: багато зброї (сокири, списи), прикраси тощо.

"Ця знахідка змінює уявлення про історичні процеси, які відбувалися в Пороссі, на кордоні давньоруської держави, який за часів Ярослава Мудрого проходив територіями сучасних Рокитнянського та Білоцерківського районів Київщини", - зазначив Баранов.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Перший Всеукраїнський з’їзд проходив 23-25 листопада у місті Ніжині Чернігівської області. Він зібрав понад 200 дослідників з різних регіонів України та з-за кордону. Востаннє до цього з’їзд археологів на території України проводився в Чернігові у 1908 році.

Нагадуємо, що у Китаї знайшли мініатюрну теракотову армію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.