Археологи розповіли про знайдені поховання XI століття на Київщині

Виявлення на Пороссі поховання балтійських племен доби Київської Русі є знахідкою світового рівня і свідчить про ненасильницьке переселення цих народів на давньоруські землі.

Про це на І Всеукраїнському археологічному з’їзді у Ніжині повідомив директор Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Віктор Чабай, передає Гал-Інфо із посиланням на Укрінформ.

 Фото: Інститут археології НАНУ

"Наші колеги, які працюють у напрямку середньовічної археології, знайшли балтський могильник на річці Рось. Це знахідка дійсно світового рівня, оскільки засвідчує ненасильницьке переселення Ярославом Мудрим балтських племен на річку Рось для охорони південних рубежів Київської Русі, бо в похованнях виявлено багато цінних речей заможних людей", - розповів учений.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Науковий співробітник Інститут археології В’ячеслав Баранов, який безпосередньо займався цим дослідженням, вважає, що виявлення балтського некрополя – найвизначніше за останні 20 років відкриття давньоруської археології, яке вписує нову сторінку в історію України, Латвії та Литви. Адже те, що в Київську Русь переселяли балтів, у літописах не висвітлювалось.

Проведені дослідження дозволили науковцям зробити висновок, що переселення князем Ярославом Мудрим якоїсь кількості західнобалтських племен відбулося в 30-х роках ХІ сторіччя.

Оселив він їх на території сучасного Рокитнянського району Київської області і доручив охороняти й захищати південні рубежі держави від кочівників.

 Фото: Інститут археології НАНУ

За словами Баранова, розкопки балтського некрополя проводилися в 2017-2018 роках. Були знайдені речі, притаманні виключно західним балтам: багато зброї (сокири, списи), прикраси тощо.

"Ця знахідка змінює уявлення про історичні процеси, які відбувалися в Пороссі, на кордоні давньоруської держави, який за часів Ярослава Мудрого проходив територіями сучасних Рокитнянського та Білоцерківського районів Київщини", - зазначив Баранов.

 Фото: Інститут археології НАНУ

Перший Всеукраїнський з’їзд проходив 23-25 листопада у місті Ніжині Чернігівської області. Він зібрав понад 200 дослідників з різних регіонів України та з-за кордону. Востаннє до цього з’їзд археологів на території України проводився в Чернігові у 1908 році.

Нагадуємо, що у Китаї знайшли мініатюрну теракотову армію.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.