Подвиг крутянців увіковічать муралом у Києві. ФОТО

На одному з київських будинків почали створювати мурал на тему бою під Крутами.

Автором муралу є художник Андрій Пальваль (творча група Kailas-V), який уже намалював два мурали на тему Української революції 1917—1921 років у столиці — з портретами Михайла Грушевського та Павла Скоропадського, повідомляється на сторінці фільму "Крути 1918" у "Фейсбуці".

Фото: FB фільму "Крути 1918"

"Для мене особисто події Крут – це подвиг молодих та нескорених, "Огонь запеклих не пече". Це свідома загибель за власну країну, це свідома самопожертва перед обличчам страшної червоної навали, — говорить Андрій Пальваль. — І ще це сторічний урок нам сьогоднішнім, як треба боронити Вітчизну. Саме тому ми і прийняли рішення розпочати малювати у грудні, щоб хоча б на мить синхронізуватися з хлопцями".

  Фото: FB фільму "Крути 1918"

Мурал "Крути" — це спільний проект творців фільму "КРУТИ 1918", Департаменту суспільних комунікацій КМДА, Печерської районної в місті Києві Державної адміністрації, громадської організації "Ай лав Юкрейн", проекту "Київські Мурали" за підтримки компанії ТОВ "ВП "ПОЛІСАН". 

Розташування муралу: вулиця Велика Васильківська, 111/113.




"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.