У Мережі опублікували трейлер фільму про "екс" бойовиків ОУН у Городку. ВІДЕО

Трейлер фільму "Незламні" про напад бойовиків Організації українських націоналістів Василя Біласа й Дмитра Данилишина на польську пошту в м. Городку Лвьівської області доступний для перегляду в Інтернеті.

Відео можна переглянути на сторінці кінострічки у "Фейсбуці". Автори фільму повідомили, що основний матеріал для фільму вже готовий:

"Дякуємо всім, хто допомагав, підтримував, підказував і вірив у результат. Місяці зйомок , праці і сил, старань та вмінь і ось фільм "Незламні" відзнято!", – йдеться в дописі.

Там же зазначено, що попереду монтаж і постпродакшн фільму "Незламні". Загальний бюджет цього етапу складає 70 тисяч гривень.

Творча команда закликає всіх охочих підтримати роботи над фільмом фінансово: 

Для фізичних осіб номер картки:
ПриватБанк 5168 7427 1336 8235 Греділь М.І.

Для юридичних осіб:
код ЄДРПОУ 41606880, 
р/р 26009053732774 в ПАТ КБ "ПриватБанк", 
МФО 325321

Автором сценарію та режисером фільму військовий капелан, священик УГКЦ Михайло Греділь. Зйомки: ГО "Апостольська чота".

 

ДОВІДКА:

Бойовики ОУН Дмитро Данилишин і його племінник Василь Білас за завданням Організації українських націоналістів здійснили акт експропріації на польську пошту в м. Городку, нині Львівської області 30 листопада 1932 року. Раніше, 29 серпня 1931 року, за наказом Романа Шухевича вони вбили польського політика Тадеуша Голувка.

Після невдалого нападу на пошту Білас і Данилишин втікали від переслідування поліції, поки в с. Верин їх не оточили селяни, що прийняли націоналістів за кримінальних злодіїв. Один із бойовиків заявив натовпу: "Ми є члени української організації. Ми боремось за Україну. Як ви будете так воювати, то України ніколи не будете мати!". Однак на той час уже надійшла поліція, й тікати було нікуди.

Судовий процес над оунівцями тривав 17-22 грудня 1932 року. Обох засудили на смертну кару, іншого учаснику нападу – Мар'янові Жураківському – дали 15 років тюрми. "Мені дуже жаль, що я можу лише раз вмерти за Україну", – сказав Данилишин в останньому слові. 23 грудня Біласа й Данилишина стратили через повішення.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.