У Києві перейменували ще чотири топоніми

Депутати Київської міської ради під час засідання 6 грудня підтримали перейменування двох вулиць, провулка та площі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сторінку "Фейсбук" заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Володимира Прокопіва. 

Так, вулицю Механізаторів у Солом'янському районі перейменували на вулицю Генерала Шаповала (генерал-майор Головного управління розвідки, загиблий внаслідок замаху у 2017 році в Києві). Вулицю Толстого у Деснянському районі перейменували на честь визначного анатома, професора Київського університету Володимира Беца. 

 

Крім того, у Дніпровському районі площу Новоросійську перейменували на площу Чернігівську, а провулок Радянський на провулок Костянтина Михальчука, основоположника української наукової діалектології.

Окрім того, провулку, який пролягає від вулиці Митрополита Володимира Сабодана присвоєно назву провулок Ковтунівський у Деснянському районі.

Як зазначається, всі перейменування пройшли громадські обговорювання на єдиному веб-порталі територіальної громади.

Нагадаємо, 29 листопада,  депутати Київради перейменували вулицю Тверську в центрі Києва на вулицю Єжи Ґедройця.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.