Дані про чотири тисячі агентів КГБ опублікують онлайн у Латвії

Латвійський національний архів готується до публікації картотеку КГБ на 4 тисячі агентів.

Картотеку, яку 3 грудня Бюро захисту Сатверсме (спецслужба Латвії) передало в державний архів, мають опублікувати на сайті архіву за неповний місцяць, інформує Російське мовлення латвійського каналу LTV7.

"Там є агенти, є кандидати на вербовку, також там є утримувачі конспіративних квартир і ще резиденти — ось ці чотири групи осіб, які містяться в картотеці. Але не всі люди, які якоюсь мірою співробітничали з КГБ, містяться в цій картотеці — варто це пам’ятати. Наприклад, такої категорії людей, як довірені особи, там немає", — пояснив Гінт Зелменіс, старший експерт Латвійського національного аріхву.

Саме тому картотеку супроводять коментарями істориків з Національного архіву, аби читачі розуміли, що саме вони читають, про який час ідеться і якими були методи роботи КГБ. Історики переконані — одна картотека не дає повної інформації.

До травня 2019 року на сайті архіву з’явиться ще кілька груп документів: база даних зі звітами агентів, оперативні матеріали агентів КГБ, листування КГБ з органами влади й багато іншого.

Нагадаємо, Національний архів Фінляндії оцифрував документи про фінського маршала Карла Густава Маннергейма, подаровані  Володимиром Путіним.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.