АНОНС: У Львові поговорять про ідеї та виклики музею Революції Гідності

Музей, що зародився як прояв громадянської позиції, як майданівська ініціатива, переріс у офіційну державну інституцію.

Це логічний і правильний наслідок перемоги Революції Гідності – держава задекларувала свій обов’язок збереження пам’яті про Майдан та пропагування його цінностей – кажуть організатори.

 

Для музею це гарантія подальшого існування, але також і виклик: наскільки можливо бути динамічною інституцією в умовах бюрократичних обмежувачів?

Новостворений музей не має своїх виставкових площ та необхідної інфраструктури приміщень. По суті, завдання всієї команди Музею – будувати його.

І йдеться як про спорудження реальних стін музею та створення меморіалу, так і про втілення ідеї динамічної інституції, спрямованої однаковою мірою на пам’ять про минуле, як і на творення простору майбутнього.

Співробітники Національного музею Революції Гідності Ольга Сало та Катерина Зайцева розкажуть про ідеї, виклики та успіхи музею, а також запрошують долучитись до розмови про те, як працювати з темою Майдану.

Час: 11 грудня, вівторок, 19.00

Місце: Підземелля Гарнізонного храму свв. апп. Петра і Павла, вул. Театральна, 11; вхід з просп. Свободи

Вхід вільний!

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.