На Шевченківську премію знову висунули псевдонауковця

Ведучий програми "Цивілізація Incognita" Валерій Бебик стверджує, що на території України відбувалося формування європейської цивілізації. Він претендує на Шевченківську премію в номінації "Кіномистецтво".

Як повідомляє видання "Гордон" із посиланням на сайт премії, Бебик претендує на премію в номінації "Кіномистецтво" і 16 листопада потрапив до другого туру конкурсу. На державну премію також претендують режисери Роман Бондарчук, Тарас Томенко і Дмитро Ломачук.

 Фото: Цивілізація Incognita. UA 

На здобуття нагороди Бебика висунула київська організація Національної спілки журналістів України за цикл документальних фільмів "Томос для України".

"Вказані фільми є науково-документальним витвором кіномистецтва, котрий доводить, що організоване християнство, яке виникло на базі солярного культу бога сонця Кола, в Україні було розповсюджене ще в перші століття н.е.", – ідеться на сайті премії.

Доктор політичних наук, професор Бебик просуває теорії про те, що українська цивілізація сформувала європейську цивілізацію в 6–8 тис. до Р.Х., а також про те, що Ісус Христос був жерцем храму бога Птаха при царі Менесі. Він також стверджував, що практично всі давньогрецькі боги походять з українського Причорномор'я і мають трипільське та скіфське походження.

В інтерв'ю порталу "Аратта" у 2014 році він заявив, що "українці – перші, хто вступив у контакт із богом, створив писемність і зародки сучасної людської цивілізації".

Бебик був членом громадської гуманітарної ради за екс-президента Віктора Януковича, з 2015-го до 2017 року очолював громадську раду при Міністерстві інформаційної політики.

У 2012 році журнал "Археологія" у відкритому листі до мас-медіа заявив, що теорії Бебика наукова спільнота вважає профанацією і лженаукою.

"Фантастичні оповідки Бебика – по суті, профанація науки, вони дискредитують... усю країну", – ідеться в повідомленні.

У 2014 році Спілка археологів України у зв'язку з черговим висуненням Бебика на Шевченківську премію закликала членів парламентського комітету з культури, Держкомтелерадіо та громадськість не транслювати його псевдонаукових теорій. Звернення підписало 66 українських археологів, зокрема чотири членкори Національної академії наук України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.