На Шевченківську премію знову висунули псевдонауковця

Ведучий програми "Цивілізація Incognita" Валерій Бебик стверджує, що на території України відбувалося формування європейської цивілізації. Він претендує на Шевченківську премію в номінації "Кіномистецтво".

Як повідомляє видання "Гордон" із посиланням на сайт премії, Бебик претендує на премію в номінації "Кіномистецтво" і 16 листопада потрапив до другого туру конкурсу. На державну премію також претендують режисери Роман Бондарчук, Тарас Томенко і Дмитро Ломачук.

 Фото: Цивілізація Incognita. UA 

На здобуття нагороди Бебика висунула київська організація Національної спілки журналістів України за цикл документальних фільмів "Томос для України".

"Вказані фільми є науково-документальним витвором кіномистецтва, котрий доводить, що організоване християнство, яке виникло на базі солярного культу бога сонця Кола, в Україні було розповсюджене ще в перші століття н.е.", – ідеться на сайті премії.

Доктор політичних наук, професор Бебик просуває теорії про те, що українська цивілізація сформувала європейську цивілізацію в 6–8 тис. до Р.Х., а також про те, що Ісус Христос був жерцем храму бога Птаха при царі Менесі. Він також стверджував, що практично всі давньогрецькі боги походять з українського Причорномор'я і мають трипільське та скіфське походження.

В інтерв'ю порталу "Аратта" у 2014 році він заявив, що "українці – перші, хто вступив у контакт із богом, створив писемність і зародки сучасної людської цивілізації".

Бебик був членом громадської гуманітарної ради за екс-президента Віктора Януковича, з 2015-го до 2017 року очолював громадську раду при Міністерстві інформаційної політики.

У 2012 році журнал "Археологія" у відкритому листі до мас-медіа заявив, що теорії Бебика наукова спільнота вважає профанацією і лженаукою.

"Фантастичні оповідки Бебика – по суті, профанація науки, вони дискредитують... усю країну", – ідеться в повідомленні.

У 2014 році Спілка археологів України у зв'язку з черговим висуненням Бебика на Шевченківську премію закликала членів парламентського комітету з культури, Держкомтелерадіо та громадськість не транслювати його псевдонаукових теорій. Звернення підписало 66 українських археологів, зокрема чотири членкори Національної академії наук України.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.