АНОНС: Лекція «Державотворення Гетьмана Павла Скоропадського»

Гетьмана Павла Скоропадського вважають одним з найнеоднозначних діячів доби Української революції 1917-1921 років. Можливо тому у час незалежної України, від 90-х років замовчувався, та й досі не достатньо висвітлений період існування Української держави Скоропадського.

Про це повідомляє "Пам’ять Нації".

 

Під час лекції ви не лише почуєте про діяльність Гетьмана, а й проаналізуєте історичні події того періоду, як своєрідний спадок, що залишив нам Павло Скоропадський.

Зможете відрефлексувати з приводу того, які помилки він зробив, які були успіхи та досягнення і, взагалі, яким був його життєвий шлях. Головна мета лекції – знайти золоту середину в оцінці постаті Гетьмана Павла Скоропадського.

Лекцію прочитає Дмитро Шурхало – журналіст, автор книг "Українська якбитологія", "Міфи Другої світової війни" та "Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники", ведучий передачі "Історична Свобода" на Радіо Свобода.

Захід відбудеться в рамках лекторію проекту "Пам'ять нації"

Час: 15 грудня, субота, 16:00

Місце: Козацький дім (2 поверх), провулок Тараса Шевченка, 5, м. Київ.

Вхід вільний/реєстрація

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.