У Польщі закрили справу «прославляння Бандери» у Сагрині

Районна прокуратура в Грубешові перевіряла, чи під час урочистостей в Сагрині (під час вшанування загиблих українців у селі в березні цього року) не було фактів прославляння Степана Бандери.

Про це повідомляє Наше Слово.

 Олександр Пирожик

Зразу після врочистостей польський сайт "Kronika Tygodnia" повідомив, що 10 березня на кладовищі перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик згадував Степана Бандеру. Через це польські активісти викликали поліцію. Поліція перевірила документи волинського політика, однак вирішила не затримувати його.

"Коли українці пішли помолитися за загиблих в Сагарині, один з учасників, одягнених у вишиванку „бандерівського" кольору зі вставленим нагрудним знаком націоналістичної партії „Свобода" виступив з промовою, розхвалюючи УПА, Бандеру і Шухевича.

Він сказав, що Бандера завжди буде національним героєм України, таким же, як для поляків Пілсудський", – повідомив виданню Вєслав Гук з Товариства вшанування поляків помордованих на Волині у Замості.

Зі слів члена організації можна було зробити висновок, що українець прийшов, аби прославити "бандерівську ідеологію". Враховуючи зміни до закону "Про Інститут національної пам’яті", це – заборонені законом дії, і тому справою занялася прокуратура, яка тепер закрила слідство.

"Розслідування у цій справі щодо підозри про поширення ідеології тоталітарного та нацистського режимів 10 березня 2018 року в Сагрині (тобто за правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 256 Кримінального кодексу), було припинено через відсутність ознак заборонених дій", – інформував Артур Кубік, прокурор районної прокуратури у Грубешові. Він повідомив теж, що Олександра Пирожика не допитували як свідка у справі.

Нагадуємо, що районна прокуратура в Замості закрила слідство у справі промови Григорія Купріяновича, голови Українського товариства у Любліні, з якою він виступив 8 липня у Сагрині.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.