У Польщі закрили справу «прославляння Бандери» у Сагрині

Районна прокуратура в Грубешові перевіряла, чи під час урочистостей в Сагрині (під час вшанування загиблих українців у селі в березні цього року) не було фактів прославляння Степана Бандери.

Про це повідомляє Наше Слово.

 Олександр Пирожик

Зразу після врочистостей польський сайт "Kronika Tygodnia" повідомив, що 10 березня на кладовищі перший заступник голови Волинської облради Олександр Пирожик згадував Степана Бандеру. Через це польські активісти викликали поліцію. Поліція перевірила документи волинського політика, однак вирішила не затримувати його.

"Коли українці пішли помолитися за загиблих в Сагарині, один з учасників, одягнених у вишиванку „бандерівського" кольору зі вставленим нагрудним знаком націоналістичної партії „Свобода" виступив з промовою, розхвалюючи УПА, Бандеру і Шухевича.

Він сказав, що Бандера завжди буде національним героєм України, таким же, як для поляків Пілсудський", – повідомив виданню Вєслав Гук з Товариства вшанування поляків помордованих на Волині у Замості.

Зі слів члена організації можна було зробити висновок, що українець прийшов, аби прославити "бандерівську ідеологію". Враховуючи зміни до закону "Про Інститут національної пам’яті", це – заборонені законом дії, і тому справою занялася прокуратура, яка тепер закрила слідство.

"Розслідування у цій справі щодо підозри про поширення ідеології тоталітарного та нацистського режимів 10 березня 2018 року в Сагрині (тобто за правопорушення, передбачене пунктом 1 статті 256 Кримінального кодексу), було припинено через відсутність ознак заборонених дій", – інформував Артур Кубік, прокурор районної прокуратури у Грубешові. Він повідомив теж, що Олександра Пирожика не допитували як свідка у справі.

Нагадуємо, що районна прокуратура в Замості закрила слідство у справі промови Григорія Купріяновича, голови Українського товариства у Любліні, з якою він виступив 8 липня у Сагрині.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.