АНОНС: відкриття виставки «Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова»

25 робіт художника про 5 років країни. Спокійно і проникливо про наші 2013–2018-й.

Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху запрошують в на відкриття виставки "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

Який вигляд має фронтова тиша?

Наскільки близько до війни?

Які вони — волонтери і добровольці?

Яким залишиться у нашій пам’яті Іловайськ?

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори.

Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорять організатори.

Нікіта Тітов – відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

Участь у відкритті візьмуть:

Нікіта Тітов, художник;

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу;

Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті.

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Час: 18 грудня, вівторок, 14:00

Місце: УКРІНФОРМ, вул. Богдана Хмельницького 8/16 (М "Театральна"), м. Київ

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 1 січня 2019 року.

Довідки й акредитація ЗМІ: +38 096 21 333 90, +38 044 222 50 14, press@maidanmuseum.org

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.