АНОНС: відкриття виставки «Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова»

25 робіт художника про 5 років країни. Спокійно і проникливо про наші 2013–2018-й.

Національний музей Революції Гідності та Центр досліджень визвольного руху запрошують в на відкриття виставки "Шлях свободи. П’ять років України в плакатах Нікіти Тітова".

Який вигляд має фронтова тиша?

Наскільки близько до війни?

Які вони — волонтери і добровольці?

Яким залишиться у нашій пам’яті Іловайськ?

 

"Революція Гідності, російська агресія, окупація Криму, війна на Донбасі: всі ці події вкладаються у п'ять років. Але вони стали визначальними. Ми навчилися брати відповідальність за країну – волонтери, воїни, реформатори.

Ми дізналися, як це – підтримувати наших бранців у російському полоні. Потрібен талант митця, щоб описати, проговорити, показати нам самих себе, і нас – світові. Тож пропонуємо озирнутися на шлях свободи завдяки роботам Нікіти Тітова", – говорять організатори.

Нікіта Тітов – відомий український художник, народився в 1973 році у місті Їхві, Естонія. Закінчив художньо-графічний факультет Харківського педагогічного університету. Працював у рекламі, книговидавництві як книжковий графік, як художник співпрацював із театрами.

Участь у відкритті візьмуть:

Нікіта Тітов, художник;

Ігор Пошивайло, Генеральний директор Національного музею Революції Гідності;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;

Олександр Харченко, Генеральний директор УКРІНФОРМу;

Ярина Ясиневич, керівниця програм Центру досліджень визвольного руху

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", Центр досліджень визвольного руху, Український інститут національної пам'яті.

Над проектом працювали: Нікіта Тітов, Марина Сингаївська, Ольга Сало, Володимир В’ятрович, Олена Шарговська, Катерина Ніколаєнко, Петро Клим, Іван Кішка, Ярина Ясиневич.

Час: 18 грудня, вівторок, 14:00

Місце: УКРІНФОРМ, вул. Богдана Хмельницького 8/16 (М "Театральна"), м. Київ

Виставка триватиме: з 18 грудня 2018 року до 1 січня 2019 року.

Довідки й акредитація ЗМІ: +38 096 21 333 90, +38 044 222 50 14, press@maidanmuseum.org

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.