Монумент Слави у Львові знесуть до Нового Року

У Львові розпочалися роботи зі знесення 30-метрової аварійної стели, що є частиною Монументу слави на вул. Стрийській. Демонтаж стели коштуватиме міському бюджету 295,8 тис. грн.

Роботи, які розпочалися 17 грудня, виконує будівельна компанія "Альтера", з якою Галицька районна адміністрація підписала угоду ще 11 грудня. Згідно з цією угодою, роботи з демонтажу мають бути виконані до 31 грудня 2018 року, повідомляє ZAXID.net.

Демонтувати одразу усю стелу Монументу слави не вдасться через її складну конструкцію, тому її руйнуватимуть поступово. Окремі елементи стели після демонтажу пропонують передати до львівського музею "Територія терору".

 Монументу слави біля Стрийського парку у Львові. Фото: Назарій Пархомик

Згідно з даними бізнес-платформи YouControl, бенефіціарним власником БК "Альтера" є мешканець міста Горлівка Донецької області Владислав Дутка. Це підприємство було створене у січні 2018 року, його статутний капітал становить 1000 грн.

Нагадаємо, Львівська мерія ухвалила рішення про демонтаж аварійного 30-метрового пілону Монументу слави на вул. Стрийській у лютому 2018 року. До того, 15 лютого, представники правих організацій розбили плити та напис "Переможцям над нацизмом" на Монументі Слави. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали "пам’ятник окупантам".

В Українському інституті національної пам’яті повідомили, що "Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу".

У квітні Монумент слави обгородили парканом, на облаштування якого з бюджету міста виділили 400 тис. грн.

Меморіал "Монумент бойової слави Радянських Збройних Сил" відкрили в 1970 році. Ансамбль меморіалу, окрім 30-метрової стели, складається з бетонної композиції з фігурами воїнів та алегоричних фігур радянського воїна і "Батьківщини-матері".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.