У Шаргороді відновлюють одну з найстаріших в Україні синагог фортечного типу.

Побудована в 1589 році синагога була частиною оборонної системи міста Шаргорода, нині Вінницької області. Реставрація будівлі почалася близько року тому.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на "Лехаим". 

За даними "Фейсбук"-групи, створеної адміністраторами проекту для збору коштів і контролю за відновленням, роботи включали: вивезення 60 тонн відходів із внутрішніх приміщень й аварійний ремонт даху, щоб зупинити протікання, що пошкодило стіни. Була проведена заміна та підсилення балок, гідроізоляція внутрішніх стін горища, частковий ремонт турелей і роботи з ремонту дерев'яних підлог.

 Шаргородська синагога. Фото: forum.zamki-kreposti.com.ua

Експерт Центру єврейського мистецтва в Єрусалимі Сергій Кравцов назвав це "величезним проривом".

За даними "Фейсбук"-групи проект складається з чотирьох етапів, загальною вартістю близько 170 тисяч доларів: 1) заміна покрівлі; 2) демонтаж стелі між першим і другим поверхами в головному залі, який був встановлений у радянський період, коли будівля використовувалася як завод із виробництва соків; 3) роботи з реставрації інтер'єру; 4) роботи з реставрації фасаду.

На сьогодні фінансування надходить від приватних донорів, у тому числі від нащадків євреїв із Шаргорода.

Під час турецької окупації з 1672 по 1699 рік синагога використовувалася як мечеть. Вона була закрита в 1930 році за радянської влади та перетворена на фабрику з виробництва соку. Святиню було розділено на дві частини, але зовнішній вигляд зберігся недоторканим, як і чотиристовпна центральна біма (узвишшя, з якого читають Тору).

Синагогу, яка є історичною пам'яткою, повернули у власність невеликої єврейської громади, хоча величезні чани для соків та інше обладнання залишалися на місці протягом багатьох років.

Як повідомлялося, в Бершадському районі Вінницької області "чорні археологи" пограбували  два кругани на території круганного могильника.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.