Для побудови Стоунхендха використовували спеціальні «барабани» - археологи

Стародавні кам'яні циліндри, або фолктонські барабани, чий вік сягає 4-4,6 тисячі років, використовувалися племенами північної Англії як вимірювальні інструменти для створення мегалітичних споруд, у тому числі Стоунхенджа.

До такого висновку прийшли вчені, повідомляє УМ із посиланням на Daily Mail.

 Фото: GuruTurizma.ru

Циліндри, вкриті складним різьбленням, були знайдені 1889 року в дитячій могилі, датованій добою неоліту, і з того часу неодноразово вивчалися. Однак тільки зараз дослідники визначили, для чого ці артефакти застосовувалися.

Вчені виміряли довжину окружності кожного барабана і з'ясували, що якщо сім разів обернути мотузкою великий циліндр, то відміряна довжина дорівнюватиме 3,22 метра.

Це ж число вийде, якщо обмотати 8 разів мотузкою середній циліндр або 10 разів – найменший.

 Археологи припустили, що циліндри віком 4 тисячі років, знайдені в дитячій могилі 1889 року, були насправді рулеткою

За словами археологів, циліндри могли бути корисними під час створення в Стоунхенджі трилітів – споруд з трьох каменів, один з яких лежить на двох інших. Стародавні люди відміряли потрібну довжину, обмотуючи мотузки навколо фолктонських барабанів або катаючи їх по землі.

Це дозволяло їм використовувати для будівництва великі камені однакової висоти. До сьогодні, було прийнято вважати, що все це робилося без вимірювальних інструментів.

Читайте також:

В Єгипті знайшли гробницю, якій 4 400 років. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.