Вчені з’ясували причину загибелі древньої цивілізації – Аккаду

Британські кліматологи з’ясували, чому 4200 років тому раптово зникла Аккадська імперія, перша об’єднана шумерська держава на території Ірану та Іраку.

Дослідження сталагмітів в Ірані показало, що причиною катастрофи могли стати наймогутніша посуха і пилові бурі, пише ІА ЗІК, посилаючись на IFLScience.

 Табличка старовавилонського періоду, яка зазначає народження Саргона і початок його правління. Лувр

Фото: wikipedia.org

Сталагміти – це кам’яні нарости, які складаються з своєрідних "річних кілець", чия товщина, хімічний та ізотопний склад безпосередньо відображають те, як багато води потрапляло в печеру в різні епохи їх формування.

Коли команда під керівництвом доктора Стейсі Керолін з Оксфордського університету вивчала сталагміт з печери Гол-е-Зард в іранських Альбурскіх горах, що утворився в період між 5200 і 3700 років назад, вони побачили, що приблизно 4200 років тому відбулися різкі кліматичні зміни.

Вчені виявили різкі скачки кількості магнію в порівнянні з кальцієм 4510 і 4260 років назад. Ці зміни тривали 110 і 290 років, відповідно, перш ніж склад сталагміта повернувся до колишніх рівнів. Мала кількість кальцію говорить про те, що води було недостатньо.

Промисловість древніх цивілізацій іноді могла залишати геологічні сліди на планеті, але немає жодного механізму, за допомогою якого аккадці могли б впливати на такі віддалені печери. Тому, швидше за все, те, що викликало хімічні зміни, призвело до падіння імперії, а не дії імперії змінили хімію віддалених печер.

"Ми давно підозрювали, що в цей час відбулася кліматична катастрофа, що одночасно занапастила не тільки шумерів, але і давньоіндійську і єгипетську цивілізації. Доказів цього, крім деяких суперечливих знахідок на березі Червоного моря і Оманської затоки, у нас не було", – пише Стейсі Керолін з Оксфордського університету.

Відкладення Червоного моря і Оманської затоки, в числі інших джерел, раніше використовувалися для того, щоб припустити, що в Західній Азії в цей час був хоча б один великий посушливий період, але їх датування було занадто неточним. Сталагміти, з іншого боку, дають датування з похибкою 31 рік.

Таким чином, те, що зростання сталактитів і сталагмітів різко сповільнилося, свідчить про раптове і різке зменшення рівня опадів. Ця посуха тривала більше трьох сотень років, що збігається за часом з початком ери відродження Месопотамії і появи Вавилонії.

Читайте також:

Для побудови Стоунхендха використовували спеціальні "барабани" - археологи

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.