АНОНС: Лекція "Україна 2:0: рефлексії до 100-річчя української державності"

Український історик, редактор інтернет-видання «Історичної правди» Володимир Бірчак у Празі проаналізує гібридну війну 100-річної давності, порівняє її з війною сучасною та спробує пояснити, як, незважаючи на все, 100 років тому формувалася УНР і яких помилок минулого вдалося уникнути Україні сучасній.

Про це повідомляють організатори заходу – Посольство України у Чеській Республіці та Центр досліджень визвольного руху.

 

Минулого і цього року Україна відзначає 100-річчя Української революції.

100 років тому було закладено початки перших державотворчих ініціатив, повністю реалізувати які вдалося лише зараз: маємо самостійну державу, сильне військо, автокефальну церкву.

Основною причиною поразки новоствореної української держави сто років тому був її одвічний ворог – північно-східний сусід.

Сучасну російсько-українську війну на Донбасі називають гібридною. Можна почути навіть такий аргумент: під час агресії Росія застосувала не відомі раніше способи та методи, до яких українська держава та суспільство не були готові.

Це твердження справедливе лише наполовину. У ХХ столітті їх використовували у війнах проти інших держав більшовицька Росія, а потім і СРСР. Тож пострадянська "демократична" Росія насправді не вигадала майже нічого нового, хіба що пристосувала методи попередників до нових реалій.

Запрошений гість – історик, редактор інтернет-видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

Час: 15 січня, вівторок, 18:00

Місце: Посольстві України в Празі, вул. Шарля де Голля 29

Вхід вільний за попередньою реєстрацією: ukremb.prague@gmail.com.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.