Історія допомагає нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє – Папа Франциск

Про важливість історії та її завдання говорив Папа під час зустрічі з членами італійської Асоціації Викладачів Історії Церкви, приймаючи їх у Ватикані 12 січня 2019 р.

Про це повідомляє vaticannews.va

Фото: vaticannews.va

"Історія, яку вивчають з любов’ю, може і повинна багато чого навчити людей сьогодення, яке дуже розділене та спрагле істини, миру і справедливості", – наголосив Папа Франциск, приймаючи в апостольському палаці у Ватикані понад 60 членів італійської Асоціації Викладачів Історії Церкви.

Важливість історії

На початку своєї промови Глава Католицької Церкви подякував Президенту Асоціації за слова привітання та, зокрема, за те, що він пригадав присутнім відомий вислів "historia magistra vitae" (історія – вчителька життя), що є дуже важливим принципом, тісно поєднаним із служінням Асоціації Викладачів Історії Церкви.

Папа Франциск пригадав про те, як однин із засновників Асоціації, отець-єзуїт Джіакомо Мартіна, який впродовж довгих років викладав історію у Папському Григоріянському Університеті у Римі, любив часто повторювати своїм студентам, що історія, без сумніву, є вчителькою життя, але вона має мало учнів.

У цьому контексті Папа підкреслив, що було б дуже добре, якщо б ми навчилися мудро та сміливо роздумувати над драматичними і нищівними наслідками війни, численних воєн, які завдали стільки болю багатьом людям. Як зауважив Папа, на жаль, люди не бажають вчись із тих історичних подій.

Італія є багатою свідченнями минулого

На переконання Глава Католицької Церкви, Італія, а зокрема Церква в Італії, є дуже багатою різними свідченнями минулого. Це багатство не повинно бути лише скарбом, який ми сумлінно оберігаємо, але воно повинно допомогти нам прямувати сьогоднішнім днем у майбутнє.

Історія Церкви, особливо Церкви в Італії, є точкою опори для усіх тих, які бажають зрозуміти, поглибити та насолоджуватись минулим, не перетворюючи його у музей чи, ще гірше, у цвинтар ностальгій, але вчиняючи його живим та присутнім для наших очей.

Боже Слово є в центрі історії

У центрі історії є Слово – Ісус Христос, наголосив Папа Франциск. Мова йде про Слово, що було нам подароване Богом і Яке потрібно свідчити нашим життям. Це Боже Слово діє в історії та перемінює її зсередини; Воно так глибоко позначило історію людства, що від Нього розпочався поділ історії на "до" і "після" Нього.

Цілковите прийняття цієї спасительної та милосердної дії Божого Слова повинно вчинити віруючого історика дослідником, який значно більше шанує факти та правду, який є дуже уважним та обережним у своїх пошуках, послідовним свідком у навчанні; який не дбає виключно про кар’єрний ріст чи академічні визнання; який не претендує бути суддею подій та осіб минулого.

"І справді, здатність побачити присутність Христа і шлях Церкви в історії, вчиняє нас покірними і позбавляє спокуси ховатись у минулому, аби уникнути сьогодення", – мовив далі Папа, додаючи, що таким був досвід багатьох вчених, які розпочали свої пошуки як атеїсти чи агностики та знайшли Христа, бо ж історія не могла бути зрозумілою без цієї сили.

Побажання Папи історикам

На закінчення зустрічі Папа побажав присутнім викладачам історії, щоб їхньою непростою місією та їхнім свідченням вони робили свій вклад, допомагаючи іншим споглядати Ісуса, Який є Наріжним Каменем і діє в історії та у пам’яті людства і всіх культур.

"І нехай же Він завжди дає вам відчути Його спасительну присутність в фактах, в документах, в подіях", – мовив Глава Католицької Церкви, дякуючи присутнім за їхній труд в історичних пошуках та за їхнє свідчення.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.