Науковці ідентифікували середньовічну черницю-художницю за частками фарби на зубах

Чудернацька звичка облизувати кінчик пензля дозволила вявити нове свідчення про життя художниці через 900 років після її смерті.

Науковці Інституту Макса Планка виявили частки синьої фарби на зубах середньовічної черниці з Німеччини. Найімовірніше, фрагменти рідкісного пігменту ляпісу-лазурі відклалися на зубах через те, що черниця торкалася кінчика пензля язиком.

З дослідження, опублікованого в журналі Science Advances, випливає, що це свідчить про більшу залученість жінок в оздоблення священних текстів, ніж ввважалося раніше, повідомляє "Бі-Бі-Сі".

Предметом дослідження вчених було здоров’я та харчування в середні віки. Вони розпочали з вивчення скелетів тіл у середньовічному монастирі Дальхайм у Німеччині.

Фундамент церкви при жіночому монастирі в Дальхаймі

Дослідники аналізували зубний камінь – власне зубний наліт, який кам’яніє на зубах протягом життя. Дослідження зубів одного з об’єктів дали змогу зробити висновки про те, що вона їла.

Метод радіовуглецевого датування показав, що жінка жила між 997 і 1162 роками і померла у віці 45-60 років. Автори дослідження стверджують, що вона була типовою з усіх поглядів, за винятком того, що прилипло до її зубів.

У зразках її зубного каменю виявилися сотні крихіних синіх часток. Урешті-решт, учені зрозуміли, що мають справу з лазуритом, рідкісним і дорогим пігментом, який походить з одної гори в Афганістані.

Ляпіс подрібнюють на порошок і змішують, щоб отримати ультрамарин – яскраво-синій колір, який не могли дозволити собі навіть такі митці, як Мікеланджело.

Збільшені часточки лазуриту, вкраплені в зубний наліт

Пігмент використовували в середньовічній Європі для оздоблення найцінніших релігійних рукописів.

"З огляду на те, як пігмент локалізований у її роті, ми зробили висновок, що найімовірніше вона сама малювала цим пігментом та під час роботи облизувала кінчик пензля", – говорить Моніка Тромп з Інституту Макса Планка у Єні.

Науковці кажуть, що тільки писарям та художникам виняткових здібностей могли довірити користування таким цінним пігментом.

Відкриття свідчить про те, що жінки відігравали значно важливішу роль у переписуванні та оздобленні рукописів у ті часи, ніж вважалося досі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.