На французькому узбережжі з'явилася німецька субмарина часів Першої світової

На пляжі в північній Франції німецький підводний човен часів Першої світової війни поступово "спливає" на поверхню.

Через зсуви піску біля м. Віссан, що під Кале, на поверхню виринули уламки підводного човна UC-61, який сів на мілину в липні 1917 року, повідомляє "Бі-Бі-Сі". Команда покинула субмарину, і до 1930-х років вона опинилася похована в пісках.

Від грудня того року, стоячи на дюнах під час відпливу, можна побачити два відсіки субмарини.

 Уламки підводного човна добре видно під час відпливів

"Затонуле судно можна побачити коротко кожні 2-3 роки залежно від припливів і вітру, який рухає піски, але добрячого пориву вітру достатньо, щоб уламки зникли знову", — сказав мер м. Віссан Бернар Брак.

Однак місцевий екскурсовод Вінсент Шмітт вважає, що завдяки вітрам та хвилям можна буде побачити більше:

"Усі мешканці Віссана знали, що тут була субмарина, але більшість уламків закопані, тож її не було видно".

Німецькі підводні човни (U-боти) під час Першої світової війни потопили сотні кораблів Антанти. За даними істориків UC-61 або мінами, або торпедами потопила щонайменше 11 кораблів.

Під час свого останнього рейсу субмарина вийшла із Зебрюгге в Бельгії та взяла курс на Булонь-сюр-Мер і Гавр, щоб установити міни, але сіла на мілину. 26 моряків здалися французькій владі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.