АНОНС: День селфі в Національному музеї історії України у Другій світовій війні

16 січня Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує долучитися до Міжнародного флешмобу музейних селфі. Лише у цей день вхід до музею коштуватиме… селфі.

У виставковому залі музею на відвідувачів чекатимуть сучасні захисники України: Ігор Гордійчук ("Сумрак"), Валерій Краснян ("Барс"), Павло Чайка ("Сігл"), Андрій Шараскін ("Богема"), Дмитро Ярош ("Яструб") та волонтерка Яна Зінкевич.

Станьте учасником акції та скористайтеся можливістю сфотографуватись із їх точними копіями – унікальними силіконовими фігурами.

Для участі потрібно:
- зробити селфі на тлі скульптури "Батьківщина-мати" чи інших упізнаваних об’єктів на території Меморіалу;
- опублікувати його у Facebook, Twitter чи Instagram із хештегами #MuseumSelfie , #warmuseum та тегом геолокації Національний музей історії України у Другій світовій війні;
- на вході до музею показати розміщений пост.

Далі заходите в музей, абсолютно безкоштовно робите селфі біля скульптур українських героїв чи улюблених експонатів та публікуєте круті фото в соцмережах.

У ході акції заборонено:
- використовувати спалах під час фотозйомки в експозиційному просторі, позаяк це шкодить музейним раритетам;
- використовувати зроблене в музеї селфі як інструмент політичної агітації чи протиборства.

Музей працює з 10.00 до 18.00. Каса відчинена до 17:00.

Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 27.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.