АНОНС: День селфі в Національному музеї історії України у Другій світовій війні

16 січня Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує долучитися до Міжнародного флешмобу музейних селфі. Лише у цей день вхід до музею коштуватиме… селфі.

У виставковому залі музею на відвідувачів чекатимуть сучасні захисники України: Ігор Гордійчук ("Сумрак"), Валерій Краснян ("Барс"), Павло Чайка ("Сігл"), Андрій Шараскін ("Богема"), Дмитро Ярош ("Яструб") та волонтерка Яна Зінкевич.

Станьте учасником акції та скористайтеся можливістю сфотографуватись із їх точними копіями – унікальними силіконовими фігурами.

Для участі потрібно:
- зробити селфі на тлі скульптури "Батьківщина-мати" чи інших упізнаваних об’єктів на території Меморіалу;
- опублікувати його у Facebook, Twitter чи Instagram із хештегами #MuseumSelfie , #warmuseum та тегом геолокації Національний музей історії України у Другій світовій війні;
- на вході до музею показати розміщений пост.

Далі заходите в музей, абсолютно безкоштовно робите селфі біля скульптур українських героїв чи улюблених експонатів та публікуєте круті фото в соцмережах.

У ході акції заборонено:
- використовувати спалах під час фотозйомки в експозиційному просторі, позаяк це шкодить музейним раритетам;
- використовувати зроблене в музеї селфі як інструмент політичної агітації чи протиборства.

Музей працює з 10.00 до 18.00. Каса відчинена до 17:00.

Адреса музею: м. Київ, вул. Лаврська, 27.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.