Найбагатше старовинне поховання на схід від Вісли знайшли в Польщі

Польські археологи відкрили найбагатшу старовинну гробницю на східному березі Вісли. З огляду на кількість скарбів у похованні, його умовно охрестили "могилою князя".

Про це повідомляє ZIK із посиланням на Polska Agencja Prasowa.

Знахідку виявили ще влітку 2018 року на території Мазовецького воєводства, проте науковці зберігали відкриття в таємниці, аби гробницю не розграбували до кіцня досліджень. З тої самої причини не називають і точного місцезнаходження гробниці. 

"Відкрите нами поховання є найбагатшим доісторичним похованням, виявленим на схід від Вісли", – вважає доктор Анджей Шела з Інституту археології Варшавського університету.

Він зазначив, що поховання датують рубежем І-ІІ століть нашої ери.

Археологи не були першими, хто натрапив на поховання, однак, попри це, у гробниці залишилося багато безцінних артефактів: фрагменти бронзових посудин, бронзові шпори інкрустовані сріблом, металеві пряжки для пояса і навіть золотий перстень. Остання знахідка, на думку науковців, вказує на високий соціальний статус покійника.

"У могилі було також чотири роги, які використовували, як посудини для пиття. Від них залишилися прекрасне бронзове окуття. Двоє з них вінчали прикраси у вигляді голів биків. Це абсолютно унікальні знахідки", – підкреслив Анджей Шела.

Він додав, що тільки справді багата людина могла дозволити собі такий посуд для пиття, тому що зазвичай тоді використовували прості глиняні чашки.

На жаль, скелет покійника до нашого часу не зберігся. Але з огляду на розміри поховальної камери – вона була довжиною 4 м і шириною 2 м – археологи припускають, що в могилі було поховане тіло, а не урна із попелом, що було найбільш поширеною на той час практикою.

"Такі багаті могили з перших століть нашої ери також рідкісні і на захід від Вісли. Ми знаємо їх не більше, ніж кілька. Тому це справді унікальна знахідка", – підкреслив археолог і додав, що поруч із "могилою князя" археологи також виявили скарб срібних римських монет.

Як повідомлялося, у Німеччині науковці ідентифікували середньовічну черницю-художницю за частками фарби на зубах

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.