У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Напередодні Дня Соборності у Києві відкрили меморіальний барельєф Голові Директорії Української Народної Республіки, Головному Отаману Військ і Флоту УНР Симону Петлюрі.

Ця анотаційна дошка є першим увічненням пам’яті творця української державності початку ХХ століття у столиці – повідомляє УІНП.

 Фото: УІНП

Меморіальний барельєф Симону Петлюрі освятили священники Православної церкви України.

 Фото: УІНП

Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна генерал-майор Ігор Гордійчук відзначив неоціненні подвиги героїв Небесної Сотні, воїнів російсько-української війни та вояків УНР, які боролися і борються за Україну.

Він акцентував, що Симон Петлюр був тим, хто розумів важливість власного війська і почав його відтворювати. А хлопці і дівчата, які зараз на передовій, допомагають нам тут завершити роботу, яку він розпочав.

"Символічно, що саме в цьому році ми відкриваємо меморіальну дошку Симону Петлюрі. Бо це рік надважких виборів, у яких проросійські сили спробують взяти реванш. І важливо, щоби у цей переломний рік ми зберегли свій власний курс – на вступ до НАТО та Європейський Союз.

Я сподіваюсь, що ми не повторимо помилок столітньої давнини і не дамо внутрішнім суперечкам вплинути на курс розвитку України", – зауважив Ігор Гордійчук.

Фото: УІНП

 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович зазначив, що пам’ятна дошка Симону Петлюрі на вулиці його імені – це важливий крок на шляху увічнення одного з чільних діячів Української революції 1917-1921 років, але цього недостатньо.

"У рамках відзначення столітнього ювілею революції в столиці України має постати пам’ятник Головному Отаману та Голові Директорії УНР Симону Петлюрі. Адже його ім’я (поруч з іменами Мазепи та Бандери) стало одним із символів боротьби українців за свободу", – говорить Володимир В’ятрович.

 Фото: УІНП

Барельєф постав на символічному місці – на початку вулиці Симона Петлюри, в районі якої у січні 1918 року тривали бої підрозділів Армії УНР з більшовицькими заколотниками.

Автор – скульптор Василь Маркуш.

 Фото: УІНП

 "100 років як Москва з ненавистю вимовляє ім’я Симона Петлюри, та дискредитує не лише постать Головного Отамана, але й ідеї, за які він боровся і загинув – ідеї свободи і державної незалежності України.

Сподіваюсь, меморіальний барельєф буде не лише пошаною національному герою, але й нагадуванням для всіх нас: ми відповідальні за цю державу перед усіма лицарями, які зробили Україну головною цінністю свого життя", – переконаний Віце-прем’єр-міністр України, Голова Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Павло Розенко.

 Фото: УІНП

"Очікуємо, що до завершення 100-літнього ювілею Української революції 1917-1921 років у Києві постане повноцінний і якісний монумент Симону Петлюрі. Як того і заслуговує один із творців української державності", – підкреслив у своєму виступі начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті підсумував Павло Подобєд.

 Фото: УІНП

 На відкритті пам’ятної дошки були також присутні Міністр культури України Євген Нищук; Перший заступник начальника Головного управління морально-психологічного забезпечення Збройних Сил України полковник Олег Бойко; ветеран 55-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ Роман Кулик, учасники бойових дій, курсанти Київського військового ліцею імені Івана Богуна, представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних сил України, громадськість.

 Фото: УІНП

На звершення Оркестр почесної варти Окремого президентського полку імені гетьмана Богдана Хмельницького Збройних сил України виконав "Марш Нової Армії України".

Лідер гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко заграв "Пісню про Петлюру" із нової платівки "Пісні Української революції".

 Фото: УІНП

Пам’ятна дошка Симону Петлюрі була виготовлена коштом Київської міської державної адміністрації. Урочисте вшанування Головного Отамана відбулося з ініціативи та підтримки Українського інституту національної пам’яті.

Нагадуємо, що цього року, 22 травня, виповниться 140 років від Дня народження Голови Директорії УНР, Головного Отамана УНР, державного, політичного та військового діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті Симона Петлюри.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.