У Запорізькій області відкрили меморіальну дошку українським підпільникам

З нагоди Дня Соборності України у селі Новотроїцьке Бердянського району урочисто відкрили пам’ятну дошку на честь Української демократичної народної партії, що діяла у селі з 1925 по 1929 рік під керівництвом голови сільради Івана Миронця.

Про це повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

 Фото: ЗОДА

Після поразки Української революції це була єдина підпільна організація в області. Про неї громадськість дізналася завдяки працям історика Юрія Щура.

До учасників заходу звернувся заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олександр Зубченко.

"Завдяки політиці відродження національної пам’яті, що проводиться Президентом та Урядом, ми повертаємо забуті та заборонені сторінки своєї історії, дізнаємося імена земляків, які боролися за свободу рідної землі", - підкреслив Олександр Зубченко.

Довідково. Патріотичне підпілля виникло на базі осередку "Просвіти", який утворили 1917 року місцеві вчителі, юнаки та дівчата, що навчалися у Бердянську. Організація нараховувала до 20 осіб.

Найбільш активними були Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Активний зв’язок вони підтримували із уродженцем села, урядовцем часів Гетьманату Петром Вербецьким.

 Фото: ЗОДА

Гуртки однодумців також з’явилися у Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську народну республіку.

Проте втілитися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Родини засуджених виселяли до Сибіру, із подворних книг багато прізвищ зникло назавжди.

Почесне право відкрити інформаційну дошку надали місцевим школярам, а пам’ять загиблих героїв вшанували хвилиною мовчання.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.