У Хмельницькому встановили меморіальну дошку Петлюрі. ФОТО

Дошку встановили на фасаді приміщення, яке використовували для засідань уряду УНР та Директорії у Хмельницькому.

Про це повідомляє Главком із посиланням на видання "Є".

 Фото: видання "Є"

У День Соборності України в Хмельницькому вшанували головного отамана армії Української Народної Республіки, голову Директорії УНР1918-1920 років Симона Петлюру.

Пам’ятну дошку встановили на будівлі тодішнього театру (сучасний міський Будинок культури), адже коли Проскурів опинився у центрі подій, пов'язнаних із становленням УНР, саме це приміщення використовували для засідань уряду УНР та Директорії.

 Фото: видання "Є"

Видання зазначає, що це четверта пам’ятна дошка в місті відомим українцям, які боролись за становлення Незалежної України в найбільш складні для неї часи ХХ століття. Раніше були встановлені меморіальні дошки на честь Михайла Грушевського, Євгена Коновальця і Романа Шухевича.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.