У Хмельницькому встановили меморіальну дошку Петлюрі. ФОТО

Дошку встановили на фасаді приміщення, яке використовували для засідань уряду УНР та Директорії у Хмельницькому.

Про це повідомляє Главком із посиланням на видання "Є".

 Фото: видання "Є"

У День Соборності України в Хмельницькому вшанували головного отамана армії Української Народної Республіки, голову Директорії УНР1918-1920 років Симона Петлюру.

Пам’ятну дошку встановили на будівлі тодішнього театру (сучасний міський Будинок культури), адже коли Проскурів опинився у центрі подій, пов'язнаних із становленням УНР, саме це приміщення використовували для засідань уряду УНР та Директорії.

 Фото: видання "Є"

Видання зазначає, що це четверта пам’ятна дошка в місті відомим українцям, які боролись за становлення Незалежної України в найбільш складні для неї часи ХХ століття. Раніше були встановлені меморіальні дошки на честь Михайла Грушевського, Євгена Коновальця і Романа Шухевича.

Читайте також:

У столиці відкрили перший барельєф Симону Петлюрі. ФОТО

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.