Спецпроект

На Чернігівщині відкрили пам’ятну дошку Праведниці народів світу. ФОТО

27 січня в с. Шатура Ніжинського району Чернігівської області відкрили пам'ятну дошку місцевій жительці - Праведниці народів світу Устинії Петренко.

Дошку відкрили з нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій
з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.

У роки німецької окупації 1941-1943 Чернігівщини Устинія Петренко надала прихисток двом єврейським дівчатам.

 

Вшанування Устинії Петренко стало можливим завдяки активній дослідницькій роботі місцевої вчительки Тетяни Рубан та її учнів. Вони створили відео зі свідченнями очевидців, яке відтворює події в Шатурі в період нацистської окупації. 

 

В урочистостях взяли участь директор Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА Олександр Левочко, представник обласного об’єднання єврейських общин та організацій Семен Бельман та представник Українського інституту національної пам'яті в Чернігівській області Сергій Бутко.

 

Спогадами про героїчний подвиг Устинії Петренко поділилися її донька — Олександра Романченко.

Учасники заходу також поклали квіти до могили Праведниці народів світу.

ДОВІДКА:

Праведник народів світу — почесне звання, яке надає Держава Ізраїль людям, які, ризикуючи житятм, рятували євреїв від нацистів під час Другої світової війни. Інформацію про всіх відомих на сьогодні праведників збирає меморіал Яд-Вашем у Єрусалимі. 2573 праведників походять з України.

Читайте також:

Україна, Європа і пам’ять про Голокост

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.