У словацькому барі знайшли срібні монети XV—XVII століття з 15 держав Європи. ФОТО

У підвалі пивбару "Hostinec" в м. Кошице у Словаччині знайшли монети XV—XVII століття на десятки тисяч євро. Скарб віддадуть державі.

В одній з найвідоміших будівель на Головній вулиці словацького міста Кошице — Левоцькому домі (Levocsky Dom), де нині містяться готель, паб і пивоварня, випадково виявили схованку зі скарбом, повідомляє mukachevo.net.

 Фото: mukachevo.net

Cпіввласник пивоварні Петер Шкріпко розповів, що планував розширити виробничі потужності.

"Оскільки Левоцький дім має статус пам'ятника національного значення, ми мали замовити від держави археологічні дослідження. Компанія, яка проводила дослідження зробила вісім зондів, і в одному з них знайшли срібні монети. Подальші розкопки тривали близько місяця", — розповів Шкріпко.

Загалом у схованці знайшли понад 500 різних срібних монет XV—XVII століття з 15-ти держав, які існували у той час у Центральній Європі.

 Підвал бару, де знайшли скарб. Фото: mukachevo.net

Найбільше серед них монет часів короля Речі Посполитої Сигізмунда III (1566—1632). Саме в лавах військ цього праивтеля українські козаки під командуванням гетьмана Петра Сагайдачного брали участь у війні з Московським царством1609—1618.

Також у скарбі виявили монети короля Угорщини та Чехії Матяша II Габсбурга (1557—1619), а також монети Габора Бетлена (1580—1629) — князя Трансільванії та короля Угорщини, очільника антигабсбургського повстання. За відмову від угорської корони він одержав значну частину території Словаччини та Підкарпатської Русі (у тому числі міста Ужгород і Мукачево).

Фото: mukachevo.net 

Крім цього, у першому шарі виявлено 120 монет з XVI—XVIII століть, більшість із яких належить до часів правління Леопольда I (1640—1705) та Яна II Казимира (1609—1672), короля Речі Посполитої. У іншому шарі — монети карбовані за часів князя Трансільванії й керівника національно-визвольної війни угорського народу 1703—1711 років Ференца Ракоці ІІ (1676—1735).

Окрім монет ахеологи знайшли сотні керамічних келихів та фішки для азартних ігор.

 Фото: mukachevo.net

"Ці знахідки підтверджують, що Левоцькій дім є найстарішою будівлею у Кошице", — каже Петер Шкріпко.

Для власника пивоварні археологічне дослідження коштувало 11000 євро, за яке він сплатив з власних коштів. Знайдений скарб, згідно із законами Словаччини, належить державі.

Єдине, чого бажає пан Шкріпко, аби знайдені скарби, які коштують десятки тисяч євро, залишилися в Кошицькому музеї, а не були забрані до Братислави.

ДОВІДКА:

Левоцький дім — збережена в ідеальному стані середньовічна будівля XV століття з найстарішим трактиром у Словаччині, який працює з 1569 року. Тут також розташовується найстаріший діючий готель у країні.

Нагадаємо, громадянин України намагався вивезти до Польщі 375 старовинних монет.

Музей у Кошице експонує унікальні шоломи бронзової доби, які знайшов місцевий грибник. 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.