Музей лемківської культури в Польщі буде відкритий і в 2019 році

Музей лемківської культури в Польщі з лютого знову прийматиме відвідувачів.

Про це повідомляє газета Об’єднання українців у Польщі "Наше слово" з посиланням на сторінку закладу у "Фейсбуці".

Музей лемківської культури розташовуєтья в с. Зиндранова Підкарпатського воєводства.

Питання про роботу музею у 2019 році було врегульоване під час зустрічі представників Ради товариства розвитку Музею лемківської культури з керівництвом Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі 23 січня.

Фото: FB Музей Лемківской Культуры 

Розклад роботи музею в 2019 році буде таким:

Лютий: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00
Березень: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Квітень: лише по суботах і неділях з 8:00 до 16:00 (без урахування 21 квітня).
Травень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (за винятком 3 травня).
Червень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 20 червня).
Липень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Серпень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00 (без 15 серпня).
Вересень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Жовтень: щодня, крім понеділка з 9:00 до 17:00.
Листопад: тільки по суботах і неділях з 8:00 до 16:00.
Грудень: тільки в суботу та неділю з 8:00 до 16:00.

Раніше функціонування музею у 2019 році було під питанням, оскільки у Міністерстві внутрішніх справ і адміністрації планувало урізати фінансування.

ДОВІДКА:

Музей Лемківської культури в с. Зиндранова заснував в 1968 році корінний мешканець Зиндранови – Теодора Ґоча. До сьогодні його діяльність спрямовувалася на збереження, захист для майбутніх поколінь матеріальної та духовної культури лемків і Лемківщини.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.