Вийшла восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область"

Восьма книга серії "Реабілітовані історією. Рівненська область" містить інформацію про 2981 репресованого мешканця Рівненщини та переслідування релігійної сіпльноти реформатів.

Про це повідомив керівник науково-редакційної групи серії історик Андрій Жив’юк на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Отримали восьму книгу "Реабілітовані історією. Рівненська область". Традиційно дякуємо тим, хто причетний до її видання — обласній раді, обласній державній адміністрації, державному архіву, управлінню служби безпеки, головному управлінню поліції, головній редколегії в Києві, членам науково-редакційної групи, авторам статей, видавцям, усім, хто допоміг. Пам'ятаймо про тих, хто поліг і хто пережив", — написав він.

 

Видання складається з історичних нарисів, документальної та ілюстративної частин, а також анотованих довідок на 2981 мешканця області, який зазнав політичних репресій за комуністичних часів і був реабілітований (прізвища на літери "Р" і "С").

Опубліковані дослідження й документи стосуються діяльності Української євангельсько-реформованої церви, українських самостійницьких настроїв серед вояків Червоної армії напередодні німецько-радянської війни, репресій проти мешканців Рівненщини, які перебували на окупованій нацистами території.

Завантажити електронну версію книги можна на сайті.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.