АНОНС: Лекція «Радянський Поділ. Неокласицизм 1935-55 рр.»

Яких змін зазнала Контрактова площа і що робили для дітей в період тоталітарної архітектури?

IZONE проводить лекції від дослідників історії архітектури. Курс розповідає про трансформацію найцікавішого району Києва протягом XX століття. Від архітектури заводів до інтер'єрів шкіл і побуту робітників.

 

Цього разу автор публікацій і виставок про радянську архітектуру Семен Широчин розкаже про першу київську набережну та палаци пролетаріату.

Для дослідників(ць) буде цікаво дізнатися про яскраві художні і конструктивні рішення, про новації в архітектурі.

Як місцевий(а) житель(ка) або зацікавлений(а) в історії міста, ви побачите з нового боку старі знайомі будівлі, дізнаєтеся їхні історії, імена людей, пов'язані з ними. Зможете уявити, як виглядало місто навколо вас 30, 50, 100 років тому, що залишилося, а що зникло.

Час: 7 лютого, четвер, 19:30

Місце: м. Київ, IZONE, вул. Набережно-Лугова 8, 4 поверх

Вхід: 200 грн

Реєстрація обов'язкова

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.