Австрія націоналізувала будинок Гітлера і виплатила власниці компенсацію

Австрійський суд зобовʼязав владу виплатити €1,5 млн компенсації колишній власниці будинку, де народився лідер нацистської Німеччини Адольф Гітлер.

Про це повідомляє TheБабель із посиланням на Укрінформ.

 У будинку на Зальцбургер-форштадт, 15 батьки Гітлера прожили всього три тижні.

Фото: ВВС

Рішення про націоналізацію будинку в містечку Браунау-на-Інні ухвалив парламент Австрії у грудні 2016 року. Колишній власниці після цього виплатили €310 тис. компенсації. Проте нова експертиза показала, що первісна оцінка була занижена.

Суд встановив, що компенсація за будинок має становити €1,5 млн, "особливо беручи до уваги той факт, що йдеться про будинок, де народився Адольф Гітлер".

Влада Австрії ухвалила рішення націоналізувати будинок, де народився і провів перші роки Адольф Гітлер, щоб запобігти перетворенню будівлі на місце паломництва неонацистів.

Читайте також:

В Австрії планують знести будинок, де народився А. Гітлер

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.