АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" покажуть "Дивовижні історії Криму"

З 26 лютого по 5 травня 2019 року в "Мистецькому арсеналі" працюватиме виставка "Дивовижні історії Криму".

Про це повідомляє Інститут археології НАН.

Серед матеріалів представлені будуть артефакти з археологічних розкопок у Криму та на прилеглих територіях, які зберігаються в Археологічному музеї та Наукових фондах Інституту археології НАН України.

 

Значна кількість знахідок експонуватимуться вперше. Широкому загалу відкриються матеріали від крем’яних знарядь праці кам’яного віку до поховальних конструкцій із християнською символікою середньовічного часу.

Археологічні пам’ятки займуть лише частину виставкового простору, однак постануть фактично основою, на якій базувалася подальша історія регіону й України в цілому.

Це – модельовані черепи катакомбної культури, кіммерійська стела, багаті поховальні дари скіфів, сарматська зброя, витончений посуд давніх греків, і звичайно ж, численні прикраси різних часів: коштовні, сакральні, або просто дорогі серцю для своїх власників. Усе вони – сліди, за якими можна "читати" історію багатьох етносів, які в різний час заселяли територію Криму.

26 лютого, вівторок, 19.00

Місце: "Мистецький арсенал" (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатори проекту: "Мистецький арсенал" та "Кримський Дім" за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Міністерства культури України.

26-27 лютого вхід на виставку вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.