Палеонтологи розповіли про знахідку рештків динозавра зі хвостом у формі серця

Палеонтологи опублікували результати рокопок 15-річної давнини, в ході яких вони знайшли невідомого раніше титанозавра зі хвостовими кістками у формі серця.

Кістки хребта, плеч і ніг, а також уламки кісток шиї, руки, хвоста й стегна доісторичної істоти знайшли ще у 2004 році під час розкопок у Танзанії в Африці.

Проте подробиці докладного дослідження, здійсненого вченими Університету Огайо (США), опублікував сайт PLoS ONE тільки 13 лютого цього року, повідомляє Gizmodo.

Назва титанозавра вимовляється як "мнямавамтука мойовамкея" (Mnyamawamtuka moyowamkia), що мовою суахілі означає "тварина з річки Мтука зі хвостом у вигляді серця". Скам’янілі кістки віком 100 мільйонів років знайшли в руслі висохлої річки в південно-західній Танзанії.

Скелет Mnyamawamtuka  належав відносно невеликому титанозавру, скоріш за все – дитинчаті, яке ще не виросло.

Художня реконструція кісток титанозавра, в тому числі серцевидних кісток хвоста. Художник: Марк Віттон

Притаманні Mnyamawamtuka  особливості включають малу грудну пластину (грудну кістку) та цікавий набір рис, які простежуються як у більш ранніх, так і в пізніших видах титанозаврів, включаючи різні типи зубів.

Як зазначено, цей екзпепляр мав хвіст у вигляді серця, який складався з двох хребців, кожен із яких видовжений у своїй центральній частині. Функція хвостових кісток у формі серця археологам поки не зрозуміла.

Титанозаври зазвичай асоціюються з викопими рештками, які знаходять у Південній Америці, але ця знахідка й інші свідчать, що й Африканський континент також був частиною їхньої історії.

"Великий шмат наших знань про історію еволюції титанозаврів походить від вивчення видів, відомих із Південної Америки. Але під час першої половини Крейдової ери Африка й Південна Америка ще були поєднані перед тим, як остаточно розділитися приблизно в середині Крейдової ери, — говорить науковець з Університету Середнього Заходу Ерік Горсак (Eric Gorscak), який був одним з учасників дослідження.

"З останніх відкриттів в Африці, як от: RukwatitanMansourasaurusShingopana, а тепер і Mnyamawamtuka видно, що титанозаври скоріш за все були такими ж різноманітними, як їхні південноамериканські родичі, і можливо, був грубий поділ між північною та південною частинами Африки", — додає він.

Титанозаври Mnyamawamtuka жили вздовж заплави або дельти річки Мтука, яка, згідно з дослідженнями геологів, переживала періоди засухи й розливу. Серед тварин, які жили вздовж неї, були чотириногі завроподи з довгими шиями, м'ясоїдні динозаври-тероподи, черепахи й родичі сучасних крокодилів.

Нагадаємо, в Західній Сахарі археологи знайшли дивні кам'яні об'єкти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.