АНОНС: У Києві відбудеться публічний звіт УІНП

22 лютого 2019 року відбудеться публічний звіт Голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича та презентація оновленого сайту відомства.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Під час звіту буде розказано про проведені заходи, опубліковані видання, підготовлені виставки, виконані завдання та їхні результати, використані кошти державного бюджету та інші важливі питання щодо діяльності Українського інституту національної пам’яті у 2018 році, а також буде презентовано новий сайт Інституту.

Інститут запрошує взяти участь у заході представників засобів масової інформації, експертів, громадських організацій.

Час: 22 лютого, п’ятниця, 15:30

Місце: УНІА "Укрінформ" (Зала 1), вул. Б. Хмельницького, 8/16 (ст. м. "Театральна")

Контактна особа: Оксана Полтавець, завідувач Сектору організаційно-аналітичного забезпечення, тел. (044) 253-15-63.

Поінформувати щодо участі потрібно до 12:00 21 лютого 2018 року на електронну адресу: uinp@memory.gov.ua.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.