Алею Героїв Небесної Сотні прикрасили тисячі паперових ангелів

Вчора, в п’яту річницю початку розстрілів на Майдані учасників Революції Гідності, Алею Небесної Сотні в Києві прикрасили тисячі паперових ангеликів. Саме так уже вкотре кияни вшанували пам’ять жертв розстрілу 18-20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 Фото: УІНП

Ініціатором тихої акції "Ангели пам‘яті" традиційно виступила відома співачка та волонтерка Анжеліка Рудницька та мистецька агенція "Територія А". Цьогоріч її підтримали Музей Революції Гідності та Центр фольклору та етнографії Інституту філології КНУ імені Шевченка. А також сотні киян, які самі і з дітьми вирізали паперові фігурки та принесли їх на акцію.

За словами Анжеліки Рудницької, з кожним роком масштаби акції зростають. "Коли ми прийшли перший раз розвісити ангелів, ми практично всі були між собою знайомі. А зараз я багатьох із тих, хто прийшов, навіть не знаю.

Але я бачу: якщо в руках є ангели, то це наші люди. Приходять школярі, приходять старші люди. До неї може долучитися кожен, вирізавши з паперу фігурку ангела і повісивши на дерево біля свого будинку. Ми назвали нашу акцію тихою, бо справжня пам’ять не потребує зайвих слів і пояснень. Як і молитва", - зазначила активістка.

Цього року тиха акція "Ангели пам’яті" вперше вийшла за межі України. Якщо минулого року до неї приєдналися лише Рівне і Коломия, то нині вона відбулася в усіх містах Львівщини та Луганщини, багатьох обласних центрах, а також у Польщі, Туреччині, Латвії, США, Греції, Франції.

"Акція уже живе своїм життям і я навіть не знаю точної кількості міст, які приєдналися до нас", - зізнається Анжеліка Рудницька.

Серед учасників акції були батьки загиблих героїв, свідки тих подій, бійці добровольчих батальйонів та ЗСУ. Тиха акція "Ангели пам’яті" стала однією з перших із низки заходів, приурочених до 5-ї річниці Небесної Сотні.

Детальніше з переліком усіх заходів можна ознайомитися на сайті Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності або на його сторінці в мережі "Фейсбук".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.