АНОНС: Камерний показ фільму «Майдан»

Важко повірити, але з часів Революції Гідності вже пройшло 5 років. Тож киянам пропонують переглянути один із перших фільмів, присвячених цій темі, — «Майдан» Сергія Лозниці.

Про це повідомляють організатори із "Polotno".

 

"Майдан" — це хроніка подій Революції Гідності. Фільм концентрується на масовості протесту, виводячи на передній план народ як рушійну силу. Окремі персонажі з’являються лише на декілька хвилин, аби знову стати частиною того руху, який створює зміни.

Прем’єра "Майдану" відбулася на Каннському кінофестивалі, де він став одним із перших фільмів, який розповів світові про ті події, що сталися у нашій країні. В Україні кіно отримало доволі змішану реакцію. Власне, як і всі стрічки Сергія Лозниці.

Час: 21 лютого, четвер, 19:00

Місце: Музичний простір МК, вул. Богдана Хмельницького, 57 Б

Вхід вільний за попередньою реєстрацією

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.