На Чернігівщині встановили дошку командиру бою під Крутами

22 лютого в с. Дащенки Варвинського району Чернігівської області відкрили меморіальну дошку командирові українських підрозділів у бою під Крутами Аверкію Гончаренку.

Меморіальний знак установили на будівлі районної державної адміністрації, повідомляє сайт відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності комунікацій з громадськістю, контролю та загальних питань апарату РДА.

 

Уродженець с. Дащенки Аверкій Гончаренко у званні сотника служив командиром куреня з юнаків 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Він прийняв командування над оборонцями Крут після від’їзду сотника Носенка в тил 30 січня 1918 року і забезпечив організований відступ українських сил перед лицем переважних сил ворога.

 

Рідний брат Гончаренка Федір, студент 3-го курсу Університету ім. Св. Володимира (нині КНУ ім. Т. Шевченка), теж брав участь у бою під Крутами в складі Студентської сотні. Він був серед бійців, які потрапили в полон до червоногвардійців і були розстріляні.

 

Захід організували громадська організація "Українська ініціатива" у співпраці з Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської облдержадміністрації, Варвинською районною державною адміністрацією за сприяння Чернігівської обласної державної адміністрації, Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

ДОВІДКА:

Аверкій Гончаренко (1890—1980) — випускник Прилуцької гімназії та Чугуївського військового училища (1912).

Служив у Російській імператорській армії. З початком Першої світової війни призначений командиром роти 260-го піхотного Брацлавського полку. З 1916 року — командир батальйону, штабс-капітан, згодом — курсовий старшина 2-ї Київської школи прапорщиків.

У 1917 році здобув звання капітана, займався українізацією військової школи. Із січня 1918 року — командир куреня 1-ї Української військової школи ім. Б. Хмельницького. Протягом 1918—1919 роках служив на адмінстративних посадах в Армії УНР.  У 1920—1921 pоках — курсовий старшина Кам'янець-Подільської спільної юнацької школи.

У міжвоєнний час проживав у м. Станиславові (Івано-Франківську).

Під час Другої світової війни зголосився до дивізії військ СС "Галичина" у складі збройних сил Третього Райху. Спершу служив у Військовій управі дивізії, з вересня 1944 року — у штабі її 30-го полку.

8 травня 1945 року інтернований військами Союзників в Австрії. З 1947 року жив в еміграції.

Петлюрівська Покрова. УНР на краю безодні

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк

Радянський офіцер, комуніст, антисталінст, жертва каральної психіатрії, захисник і друг кримськотатарського народу, член Московської Гельсінкської Групи і Закордонного Представництва УГГ, а також син, чоловік і батько – це лише частина ролей, які довелося прожити уродженцю Запоріжжя.

"Невидима рука" олігархії. Кому англійці мають бути вдячні за "Велику хартію вольностей"

Ніхто не може бути покараний інакше, аніж за рішенням суду. Податки мають стягуватися лише за згодою тих, хто їх сплачує. Депутат повинен бути захищений від переслідувань з політичних міркувань. Все це ще в 1215 році було зафіксовано у "Великій хартії вольностей".

Свято присяги УНР

"Всі оглядаються назад і дивляться на вулицю, по якій проноситься кілька автомобілів: "Он Петлюра... Спереду... " 14 жовтня 1919 року у тимчасовій столиці УНР Камʼянці-Подільському відбулась урочиста присяга чиновників та війська