Спецпроект

АНОНС: У Меморіалі Голодомору презентують книгу "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору"

Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. 28 лютого в Києві він презентує свою книжку "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору".

Про це "Історичній правді" повідомили в Національному музеї "Меморіал Голодомору".

Більше 50 років радянська окупаційна влада намагалася приховувати свій злочин геноциду проти українського народу, вчинений у 30-х рр. ХХ ст. Міжнародна спільнота була проінформована про ситуацію у підрадянській Україні через звіти дипломатів та кореспондентів, але воліла не помічати голод, в результаті якого померли мільйони людей.

 

Кандидат історичних наук Ярослав Папуга здійснив аналіз повідомлень світової преси та державних органів за межами СРСР про Голодомор-геноцид. У своїй книзі "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору" він показав позицію міжнародної громадськості та владних структур Заходу щодо штучно створеного голоду.

Історик пояснив, як СРСР вдавалось приховувати злочин геноциду проти українців та чому політичні лідери більшості держав ігнорували повідомлення про Голодомор.

Учасники презентації:

Ярослав Папуга – кандидат історичних наук, автор книг "Змова мовчання: ставлення Заходу до Голодомору", "Західна Україна і Голодомор 1932-1933 років".

Олег Філюк – історик, музеєзнавець, власник видавництва, яке спеціалізується на історичній науково-популярній та навчальній літературі.

Олеся Стасюк – кандидат історичних наук, генеральний директор Національного музею "Меморіал жертв Голодомору".

Василь Марочко – доктор історичних наук, дослідник теми Голодомору-геноциду, автор понад 100 наукових праць.

28 лютого, четвер, 13.00

Місце: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.