У столиці відкрився Музей сім'ї та родоводу. ФОТО

При Центрі у справах сім’ї та жінок Шевченківського району Києва відкрився Музей сім'ї та родоводу.

Своєю метою музей визначив пропагування сімейних цінностей, сприяння духовному і фізичному розвитку сім'ї, повідомляє газета "Вечірній Київ".

Це відбуватиметься через реалізацію програм Центру "Мій родовід: майбутнє з минулого" та "Інститут щасливої сім'ї".

 Фото: Вечірній Київ

"Україна матиме гідне майбутнє лише в тому разі, якщо серйозно займатиметься "проектуванням" свого національного духовного та інтелектуального простору, "реставрацією" необхідних нам сьогодні історичних подій – смислів. Вони допоможуть нам усвідомлювати себе як націю, народ, державу. Пізнання історичної спадщини необхідно для того, щоб добре розпорядитися нашим історичним скарбом. Усе, що відбулося з нашими предками, так чи інакше  впливає на нас", — переконаний депутат Київради Олександр Бродський, який ініціював створення музею.

 Фото: "Вечірній Київ"

Для дослідження родоводу в музеї є алгоритм пошуку інформації, адреси й телефони державних архівів. Відвідувачі можуть ознайомитися з методиками досліджень, генеалогічними схемами, родинним фотоколажем, а також інформацією про те, "як родовід впливає на наше життя".

Торік проект "Музей сім’ї та родоводу" здобув перемогу у міському конкурсі проектів "Громадська перспектива: прозора влада та активна громада".

Адреса Музею сім'ї та родоводу - вул. Олени Теліги, 43.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.